За час свого існування замок кілька разів змінював власників. У 1631 році споруду продали Олександру Сененському, пізніше володіння перейшли до сімейства Левочинських. Уже в 1765 році замок відійшов до володінь католицьких черниць, і його переоблаштували під монастир. За часів Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького замок двічі штурмували, захопити фортифікаційну споруду козаки змогли тільки з третьої спроби, в 1951 році. Після цього замок довго залишався зруйнованим. У 1675 році артобстріл турецьких військ під керівництвом Ібрагіма Паші повністю знищив руїни будівлі. Передача замкових приміщень монастиря відбулася після засідання військової комісії, на якій було вирішено, що відновлювати фортифікаційні споруди недоцільно. В середині XIX століття монастирські приміщення було відновлено, до замку добудували госпітальний корпус. У середині XX століття замок віддали під психіатричну лікарню, яка функціонує дотепер.