Будувати монастир почав ігумен Іоанникій, що перебрався у цю місцевість. Він із братами повинен був тікати з Лебединського монастиря, який був розорений польськими військами через помсту за повстання. Дерев’яний храм монастиря був освячений на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці, а пізніша кам’яна церква будувалася вже на кошти полковника Осипова з Охтирки. У 1720 році настоятелем призначається духівник Петра Т. Надаржінській, який зводить ще одну церкву – Преображення Господня, й окремо до неї – кам’яну дзвіницю, що є окремим пам’ятником архітектури. У 1741 році для стражденних будується лікарня. У 1917 році в монастирі розміщується дитячий притулок, а більшовики роблять із нього військову частину. Серйозно постраждалий під час Другої світової війни монастир почав відновлюватися лише в 2001 році.