Чисельність армії польського короля Яна ІІ Казиміра становила 300 000, а союзні війська козаків і кримських татар – 100 000 і 30 000 відповідно. В один момент хан Іслам Гірей ІІІ вирішив відступити, що стало одним із вирішальних факторів поразки Богдана Хмельницького. Про те, що битва була дуже жорстокою, свідчить те, що татари не забирали тіла своїх загиблих. Це сталося вперше, оскільки раніше вони ніколи не кидали їх, а уносили, аби поховати за всіма правилами. Відступ груп козацької армії, яка залишилася, прикривав загін з 300 осіб під командуванням Івана Богуна, котрому зрештою вдалося врятуватися з невеликою частиною своїх воїнів. У пам’ять про ці події 1912 року сюди перемістили дерев’яний храм ХVII століття на честь Святого Михаїла. Саме в ньому перед битвою молився гетьман Богдан Хмельницький. Авторами проекту дев’ятиверхої Георгіївської церкви-пам’ятника були О. Щусєв і В. Максимов. Її іконостас винесено назовні. На другому поверсі розташована балконна церква Святих Бориса і Гліба. У музеї заповідника виставлено експонати, знайдені під час археологічних досліджень.