У селі Скельки Запорізької області розташована пам’ятка, що вабить діґґерів (дослідників рукотворного підземелля) з різних куточків країни, – ракушнякові печери. Перше поселення було засновано в 1784 році, тоді ж й виявлені поклади черепашнику, які досі утворюють мальовничі скелі біля Каховського водосховища (імовірно, від наявності яких і пішла назва села Скельки). Скелі буквально пронизані печерами, найбільша з яких розтяглася на 230 метрів. Тут в 1949–1954 роках добували ракушняк, але після створення Каховського водосховища штольні стали руйнуватися. Довгі тунелі тягнуться з півночі на південь, створюючи лабіринт загальною довжиною близько десяти кілометрів. Нині розвідано дев’ять великих і малих систем, частина яких взаємопов’язана. Ширина катакомб (протяжність уздовж берега водосховища) становить понад п’ятсот метрів, глибина – більше двохсот метрів. Перебувати в штольні небезпечно, адже постійно існує загроза обвалів.