Хутір Буда розташований в урочищі Холодний Яр – колиски національної революції. Під час Великої Вітчизняної війни місцеві селяни надавали допомогу воїнам Української повстанської армії і червоним партизанам. Саме на мирних жителів і посипався гнів окупантів. Напередодні трагедії жителі хутора відзначали свято Пресвятої Трійці. А через п’ять днів, 18 червня 1943 року, в хутір заїхав загін німецьких карателів. Усіх працездатних будянців відвезли в Німеччину. Тих, хто залишився (87 осіб, в тому числі і недавню породіллю Марію Проценко з немовлям), фашисти засудили до розстрілу. Всіх засуджених поставили в шеренгу над виритої великою ямою, по них випустили кілька автоматних черг, від яких падали й убиті, і поранені. Карателі спішно присипали їх землею. Ще кілька днів після цього ворушилася земля. Вижити вдалося тільки п’ятьом жителям, які сховалися від розстрілу. Пізніше вони і розповіли цю страшну історію. У 1966 році на могилі убитих мешканців Буди встановлено пам’ятник – скульптурний образ молодої матері з дитиною на плечі. Внизу, на восьмигранному постаменті, увічнено імена всіх 82 загиблих.