0 0 0

Про це місце

Побачивши нинішнє невелике село Язловець на Тернопільщині, дуже складно повірити, що в минулому тут було жваве торгове містечко – на шляху з Молдови до Львова і неприступний замок-фортеця в закруті річки Вільховець, і нерозривно з ним пов’язаний парк, відомий з XV століття. Він простягався від Замкової гори до дерев’яного костелу Марії Магдалини.

Читати далі
Заклали парк тодішні власники тутешніх земель – шляхтичі Язловецькі. В середині XVIII століття Язловець став власністю Понятовських. Вони перебудували нижній замок, на його місці звели палац. Парк розвивався і сформувався остаточно в XIX столітті, коли палац перейшов у володіння монастиря Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Його засновницею була Марцеліна Даровська. Сестри-непорочниці заклали новий сад, насадили виноградник, створили оранжерею. У далекому західному куті парку черниці за зразком римських катакомб організували монастирську усипальницю. З приходом радянської влади, в 1946 році, монастир було закрито. Черниці мігрували в Польщу, взявши з собою скульптуру Богородиці. У будівлі колишнього палацу розмістився санаторій для хворих на туберкульоз. Лише через півстоліття, в 1997 році, ордену сестер-непорочниць дали дозвіл відновити монастир. Поступово черниці повертають обителі гарний вигляд. Уже відремонтували будови, відновили усипальницю Марцеліни Даровської, відкрили бібліотеку для паломників і дітей. Правда, в нинішній час монастирю передано лише частину палацу, в іншій, як і раніше, розміщено санаторій, якому належить і велика частина парку. Йому в 2015 році було надано статус пам’ятки садово-паркового мистецтва.


Послуги

Поряд з цим місцем

Де зупинитися

Де поїсти

Чим зайнятись

Всі відгуки

Партнери відпочинку