Про це місце
Меморіал вічної слави увічнив в історії пам’ять воїнів, які загинули, захищаючи Волинь від німецько-фашистських загарбників під час Другої світової війни. Меморіальному комплексу надано статус пам’ятки культури національного значення. Загальна площа комплексу займає сім з половиною гектарів, більша частина території – зелені насадження.
Висота центрального обеліска меморіалу сягає сорока метрів. Автор пам’ятника – архітектор Карабулін Б. Н.
На території меморіального комплексу з 1800-х років було розбито кладовище, куди перенесли католицькі поховання Бернардинського монастиря. Там само спорудилидерев’яну каплицю, яку в 1870 році перебудували в стилі класицизму. Цегляна будівля збереглася до наших днів.
Пізніше на території кладовища були меморіальні поховання польських солдатів, які загинули в 1920-ті роки – під час Громадянської війни під Луцьком. У період Другої світової війни на кладовищі ховали воїнів радянської армії, які загинули в боях за визволення Луцька.
Деякі могили польських воїнів перенесли в північну частину кладовища, інші могили зрівняли з землею, пам’ятники використовували як будматеріали.