У Кременецькі землі просвіта прийшла разом із монахами єзуїтського ордену. Будувався монастирський комплекс, що включає в себе костел і будинок колегіуму, з 1731 по 1753 рік за підтримки братів Корибут-Вишневецьких. Колегіум готував учителів для єзуїтських шкіл. Після скасування єзуїтського ордену в 1773 році ченців вигнали з Кременця, а в будівлі розмістилося повітове училище. У 1805 році тут відкрили десятирічну вищу Волинську гімназію. Рівень освіти був дуже високий. Окрім загальноосвітніх предметів, готували і вузьких фахівців (геометрів і математиків), відкрили обсерваторію. Стараннями головного фундатора Т. Чацького після розширення навчальних площ за рахунок Богоявленського монастиря гімназію перетворили в ліцей. Кілька разів заклад змінював свою вивіску (духовна семінарія, жіноче єпархіальне училище), але завжди славився високою якістю освіти. З липня 2002 року тут розмістився Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Шевченко.