Жабокрич відноситься до числа колишніх єврейських містечок на Поділлі. Оселилися євреї тут приблизно на початку XVIII століття. Вони займалися різними ремеслами, торгівлею, мирно співіснували з місцевими українцями. Відомо, що в 1853 році єврейська громада володіла дерев’яною синагогою, а на початку ХХ століття в містечку було три синагоги. Після жовтневого перевороту в Петрограді хвиля розрухи докотилася і до цього містечка з розміреним провінційним життям, де всі один одного знали і поважали. Під впливом більшовицької пропаганди не оминули містечко і єврейські погроми. У 1920-их роках були закриті хедери, єврейська школа, дитячий будинок, який опікала єврейська громада, збідніла під натиском реформ і дій нової влади. Під час Другої світової війни в Жабокричі був встановлений румунський окупаційний режим, при якому масово знищували євреїв. Врятуватися, завдяки допомозі українців, вдалося, на жаль, не всім. Зараз в селі ніхто з євреїв не проживає, на місці розстрілів встановлений пам’ятний знак жертвам фашизму.