0 0 0

Про це місце

Богородицька або ж Новобогородицька фортеця має багато назв: Богородичне, Богородічани, Покровське, Самарський, Старосамарський, Богородичанська, Усть-Самарський ретраншмент. Всі назви споруди походять від Богородицької церкви, яка до 1798 року знаходилася в межах фортеці і річки Самара, що протікає вздовж селища Шевченка, в районі якого і стоїть фортеця.

Читати далі
Вважається, що вона була зведена в 1688 році за проектом архітектора Вільяма фон Залена за наказом Івана Мазепи. Тиловий опорний пункт був влаштований на місці старовинного козацького поселення Самарь – міста Стара Самара, перші письмові згадки про який датуються 1576 роком. Фортифікаційні споруди зводилися з земляних насипів і дерева. Шестиметровий рів і чотириметровий вал, частокіл з 17 гарматним гуркотом захищали спорудження від ворожих набігів і атак. Площа фортеці становила понад десяти гектар. Фортеця розвивалася і процвітала аж до 1690 року, коли велика частина гарнізону була вбита чумою. Через 20 років, в 1711 році, фортеця впала під облогою хана Давлет Гірея. Відповідно до прусського договору фортецю знесли. Тільки в 1731 році ретраншмент був відновлений. Після реконструкції площа фортеці збільшилася, його зміцнення стали частиною Української оборонної лінії під час російсько-турецької війни 1735-1739 років. У 1798 році Покровську церкву, розташовану на території фортеці, перенесли через Самару в село Одинівка. З тих пір історія фортеці, як одного з найбільших фортифікаційних споруд України, закінчилася, її землі були розорані під городи жителів селища Шевченка. В результаті археологічних досліджень і тривалих розкопок, вченим вдалося довести, що Богородицька фортеця і старовинне поселення Самарь є одним і тим же об’єктом. З 2005 року ініційований процес про присвоєння об’єкту статусу пам’ятки національного значення.


Послуги

Поряд з цим місцем

Де зупинитися

Де поїсти

Чим зайнятись

Всі відгуки

Партнери відпочинку