На місці дерев’яної синагоги, що згоріла 1833 року, спорудили нову муровану будівлю. Будували її в кілька етапів через брак фінансування. Зрештою, за деякими даними, спорудження завершили 1852-го. До революції 1917 року хоральна синагога була культурним і громадсько-політичним центром єврейської громади. Але за роки радянської влади будівля зазнала значних змін. Спочатку тут розмістили клуб текстильників, потім склад швейної фабрики. 1996 року після тривалої боротьби споруду знову повернули громаді. Будівля має прямокутну форму, на фасаді є портик з чотирьох колон, а на фронтоні вміщено символ іудеїв – зірку Давида. Інтер’єр будівлі через відсутність даних про те, яким він був раніше, виконали за проектом архітектора Дольника. Фойє прикрасили роботами майстра з Ізраїлю Ф. Мейслера. Головний зал вміщує 450 осіб.