Головною спорудою обителі є високий Спасо-Преображенський собор. Його історія починається з 1617 року, коли на місці дерев’яної почали будувати кам’яну Святодухівську церкву. Храм зводився кілька років. У середині XVII століття був прибудований Введенський приділ, а наприкінці цього ж століття зведені головні ворота жіночої обителі з надбрамною церквою і дзвіницею. У 1770 році Святодухівська церква перетворена в Спасо-Преображенський собор, який ще деякий час добудовувався. Головний храм нині чинного жіночого монастиря увінчаний п’ятьма куполами, складається з різних за висотою обсягів. В інтер’єрах собору - чудовий п’ятиярусний іконостас і твори живопису. Вважається, що за композицією іконостас належить руському типу. Але майстри внесли й деякі місцеві риси. Наприклад, виноградна лоза, що обрамляє ікони, характерна для українського бароко.