Цю садибу звів ще в XIX столітті один поміщик, що мав досить поширене і відоме прізвище – Челіщєв, проте він не є родичем відомого російського художника з цим прізвищем. Купив її на аукціоні інший поміщик – Антоній Золотницький. Але час поміщиків минув ще після Першої світової війни, і зараз на території палацу розташоване правління місцевого сільгоспкооперативу. У селищі Ружин, де населення становить всього лише п’ять тисяч, це не єдина пам’ятка. Є цікавими також костел Божого Тіла, дерев’яна православна церква, а також давно занедбаний водяний млин з тих, які часто споруджували біля своїх маєтків багаті шляхтичі.