Редакція Zruchno.Travel

На календарі зима добігає кінця, але ще не поспішає поступатися місцем весняному сонцю. Тому серед ідей для подорожей на прийдешній вікенд маємо і походи засніженими екостежками, і купання в термальних джерелах, і навіть екскурсію до квіткового раю.

Новоград-Волинський: на батьківщині Лесі Українки

25 лютого виповнюється 150 років з дня народження легендарної української поетеси, яка вже давно не потребує особливого представлення, адже її ім’я говорить саме за себе. Мова про Лесю Українку, чия творча постать назавжди закарбувалась на сторінках українськї літератури. Щоб вшанувати її пам’ять у ювілейну річницю, вже запустили міжнародний флешмоб Global Lesya Ukrainka 2021 та арт-челендж “Схожа на Лесю”, а на новенькому сайті від Мінкультури, присвяченому іменинниці, анонсована низка творчих заходів на її честь. Але ми пропонуємо цього вікенду познайомитись із лесиною малою батьківщиною – Новоградом-Волинським. 

Місто знаходиться на півшляху з Житомира до Рівного та має пряме залізничне сполучення зі столицею, тож мандрівка обійдеться без транспортного квесту. Найперше, куди варто зайти – це Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, де саме завершили ремонт, поспішаючи до ювілею. Розмістили музей у двох будинках, об’єднаних між собою галереєю. В одному з них народилася письменниця. Музейна колекція нараховує понад 4 тисячі різних експонатів, пов’язаних із життям та творчістю письменниці, її родиною. Познайомитись з ними можна під час тематичної екскурсії на вибір. 

Є в місті й Музей родини Косачів, який знаходиться безпосередньо в будинку, де сім’я прожила 11 років. Там проводять цікаві квест-екскурсії та майстер-класи, але домовляйтесь за них треба завчасно. До речі, не так і давно в цьому музеї теж зробили ремонт, тож матимете нагоду його оцінити. Але зважайте на те, що обидва музеї в неділю мають вихідний, відтак розраховуйте час, щоб потрапити до них у суботу.

Фото: uk.wikipedia.org

Черкащина: останні лижі зими

Ще з радянських часів на Черкащині у селі Водяники була курортна зона. А сьогодні це популярний серед місцевих, та й не тільки, гірськолижний курорт за демократичними цінами. На його схилах встановлена сучасна 4-крісельна канатна дорога та бугельний підйомник, є траси різної складності. А сноубордистам сподобається кататись маршрутом з трьома лініями трамплінів і half-pipe. Все необхідне спорядження видають напрокат, тож у разі чого не доведеться тягнути його в дорогу з собою. Наразі, працюють дві траси з чотирьох. У вихідні денний абонемент, а це 7 годин на лижах, обійдеться в 550 гривень. До прикладу, у столичному Протасовому Яру лише 2 години коштують 300 гривень

Відпочити після лижно-сноубордних веселощів можна в тамтешньому готельному комплексі “Водяники”. Він має номери різної категорії, з вікон яких відкривається панорама на засніжені околиці. Не залишитесь і голодними на території курорту, де відчинено кілька ресторанчиків, що з нетерпінням чекають на останніх відпочивальників цьогорічної зими. Крім того, знайдіть час пройтись селом та подивитись на Свято-Вознесенський дерев’яний храм – ідеальну копію козацької церкви XVII століття в стилі українського бароко. На пагорбі за храмом зверніть увагу на три вітряні млини.

Фото: ua.igotoworld.com

Полтавщина: щедрий український стіл із ситним борщем

Про полтавські борщі ходять легенди. Наваристі та апетитні вони залишають приємний післясмак на згадку. Чого лише вартий полтавський борщ з галушками? Але щоб не розчаруватись, куштувати його треба у перевірених місцях. Тож радимо зазирнути на гостини в село Опішня, до найпершої господині борщу на Полтавщині – Олени Щербань. Вона вже більше 20 років займається рецептурними дослідження цієї страви, щоліта організовує фестиваль “Борщик у глиняному горщику”, а восени відкрила перший в Україні музей звареного борщу. 

У тому музеї, який розмістили в колоритному українському будиночку, замість типових експонатів – квашена капуста, консервований буряк, вінки цибулі та інші борщові інгредієнти. А господиня обіцяє нагодувати борщем за одним з 365 рецептів, які вона знає і використовує по одному в день. Крім того, пані Олена керує етносадибою “Лялина світлиця”, де можна заночувати в автентичній полтавській хатині часів прабабусь та взяти участь у народницькому майстер-класі. В Опішні, що є давнім центром українського гончарського промислу, приділіть трохи часу музею-заповіднику, який присвячений цьому ремеслу. На його території просто неба проводять цікаві екскурсії. 

Поласувати справжнім полтавським борщем також запропонують біля Диканьки у ресторані “Кочубеївська садиба”, на хуторі Проні – смачну дегустацію влаштують у “Хутір поблизу Диканьки”, а в селі Веселівка від душі почастують у “Веселій садибі”. Насолоджуйтесь сільськими гастромандрівками, адже на носі великий піст!

Фото: golos.com.ua

Карпати: стати гуцулом за вікенд

Гуцульський край манить туристів непідробним колоритом і автентичністю. Аромат кулеші та тертих пляцок притягує до місцевих колиб, а смак бринзи та вурди не забувається. Довго можно милуватися і багатим строєм гуцулів, який сьогодні зазвичай одягають на свята. Прийдешніми вихідними можна буде самому стати гуцулом чи гуцулкою, пройшовши обряд ініціації під час туру “Посвята в гуцули”.

На його учасників чекають екскурсії, майстер-класи, похід у гори. Вже з першого для матимете мандрівку до Скель Довбуша та посиденьки зі смаколиками біля річки. Також організатори обіцяють найкращі краєвиди в околицях Яремче та, крім посвяти в гуцули, познайомлять з хмільною майстерністю писати картини вином “під вином”. Весь вікенд буде насиченим, але спробуйте вирватись на хвилину та відвідати Яремчанський сувенірний ринок, де зібрані різноманітні поробки гуцульських майстрів. 

Фото: 1plus1.ua

Азовське море: міжсезоння на Арабатці 

Відпочивати на Арабатській стрілці можна весь рік. І як тільки теплі дні поступаються проході, в нагоді стають місцеві термальні джерела, які б’ють з-під землі. Розкидані Арабаткою, вони трапляються біля села Щасливцеве, Генгірки, Стрілкового. До речі, поблизу гарячого озера у Стрілковому корисно гуляти навіть без пірнань у воду, а лише вдихаючи її йодні випари, що покращують стан дихальної системи. Зимовий відпочинок на місцевих термальних джерелах дещо “дикий”, адже вони не облаштовані інфраструктурно, проте не злякають тих, хто практикує екстрим-купання на Водохреще.

Під час спокійного міжсезоння Арабатки, коли курортні села разом з будиночками для відпочинку завмирають, знайдуться готелі та пансіонати, готові запропонувати номер зі зручностями. Зокрема готель “Нірвана” в Щасливцевому, садиба “Мірада” у Стрілковому. Не можливо не відчути на Арабатській стрілці аромат місцевої кухні. Саме в осінньо-зимовий період настає час активного вилову морепродуктів. Тому є всі шанси скуштувати свіжих бичків, які в клярі вважаються тамтешнім делікатесом. Камбала, пеленгас, журавка теж будуть в асортименті.

Фото: pik.ua

Львівщина: сколівські зубри 

Залишитись наодинці з дикою природою Львівщини, насолоджуючись здаля її мешканцями можна в Національному природному парку “Сколівські Бескиди”. Це чи не єдина територія в Україні, де є шанс побачити червонокнижних зубрів. Нещодавно в парку зробили переоблік своїх мешканців і повідомили гарні новини про збільшення рідкісних популяцій. Серед щасливчиків опинились і зубри, кількість яких уже сягнула 37 особин. Також за “переписом” у парку з рідкісних звірів мешкають 27 бурих ведмедів, 25 рисей та 12 лісових котів. Як їх побачити? Розкажуть у візит-центрі парку, що в місті Сколе, адже там знають біля яких годівничок збираються звірі. Домовлятися за будь-які екскурсії парком обов’язково необхідно завчасно. 

Також на території “Сколівських Бескидів” варто пройтись до водоспадів та джерел. Через сильні морози вони позамерзали і причаровують казковою картинкою. Переглянути їх зараз можна на сторінці нацпарку, а якщо морози протримаються до вихідних, то й побачите вживу. Крім того, з гори Парашка проглядаються чудові зимові пейзажі. А охочі до більших пригод можуть проїхатись до історико-культурного заповідника “Тустань” – середньовічної наскельної фортеці ІХ–ХVІ століть.

Фото: photographers.ua

Київ: зимові квіти весни

Взимку, коли свіжі квіти милують око лише у вітринах магазинів, є нагода на мить перенестись у весну, відвідавши простору оранжерею столичного ботанічного саду Миколи Гришка. У його тропічній теплиці саме квітнуть орхідеї та азалії, росте різнобарвна цвітна капуста та комахоїдні квіти. Найближчого вікенду туди проводять екскурсію, під час якої також розкажуть багато фактів про екзотику ботанічного саду. Зокрема дізнаєтесь з чого робили текілу, побачите дерево з райського саду та відкриєте для себе еліксир молодості.

Після теплої оранжереї прогулянка територією саду здасться прохолодною. Проте вона все ж сподобається тим, хто вперше його відвідує, бо сад може здивувати своїм ландшафтним плануванням. До речі, дорогою до оранжереї зверніть увагу на сучасну скульптуру “Наглядачі”, яка з’явилась восени. Вона додає історичному ботанічному саду частинку свіжого модерну. Перепочити та зігрітись після прогулянки можна в одній із найближчих піцерій, що знаходяться в декількох хвилинах від саду.

Фото: unian.ua

Вас також може зацікавити:

- В гостях у щасливих тварин: 10 місць на противагу зоопаркам

- Маріуполь долучається до акції "Орфанних багато! Орфанні – сильні!"

- Рівненський медичний кластер пропонує реабілітацію після COVID-19