– Павле, ви один з найбільш популярних київських гідів, який проводить німецькомовні екскурсії, скажіть, чому варто розвивати україно-німецькі туристичні зв’язки? 

– Україно-німецькі туристичні зв’язки звісно варто розвивати з багатьох причин. Якщо коротко відповісти на це питання, то основна мета при цьому, мабуть, полягає у зміцненні дружніх відносин між громадянами наших країн, формуванні позитивного іміджу України як туристично привабливої країни. 

На мій погляд, плекання таких зв’язків належить до інструментів культурної дипломатії, впливає врешті решт на інформаційну (і не лише на інформаційну) політику в наших країнах. І це важливо для України з огляду на гібридну війну та необхідність протидії ворожій пропаганді.

Коли бачу повідомлення про можливі зміни в політиці Німеччини по відношенню до України, пригадую свою екскурсію для делегації з Партії зелених, а також інші екскурсії для представників різних партій та ділових кіл Німеччини.

Кожне наше слово, яке ми говоримо приватно як гіди чи перекладачі, має в таких випадках, велике значення. Не варто це перебільшувати, але й применшувати також не варто... Ми – гіди – як звичайні люди важливі для розуміння ситуації поважними гостями з Німеччини. Ми “на передку” культурної дипломатії та інформаційного фронту країни, яка воює за власну незалежність.

Так, ми “маленькі люди”. Але “маленькі люди роблять великі справи”, – як написав мені після екскурсії один із поважних гостей. Наші слова іноді можуть стати вирішальними для прийняття стратегічних рішень... Як помах крила метелика. Чи як остання краплина. Бо саме ми надаємо ті емоції, яких не вистачає політикам, коли вони не мають більше можливостей для спілкування зі звичайними людьми через щільний графік та з інших причин. І більшою чи меншою мірою багато гідів виявляють свою громадянську позицію.

Будьмо українцями... Ми наближаємо рішення впливових людей в тому патріотичному напрямку, який вважаємо правильним для нашої країни. Gutta cavat lapidem non vi sed saepe cadendo.

Але ще важливіше, на мій погляд, живе спілкування зі "звичайними туристами". По суті часто саме гід стає вітриною міста, непомітно визначає характер перших вражень про країну.

Звісно ж є і суто економічні та багато інших чинників для розвитку україно-німецьких туристичних зв’язків.

Впевнений, наводити культурні мости між нашими країнами – вкрай важлива річ. В галузі культурного обміну відбувається дуже багато. Проукраїнським німецьким експертам і журналістам досить важко протидіяти путінській пропаганді в Німеччині, яка щедро фінансується. Не маючи подібних можливостей фінансування заходів культури за кордоном, нашій владі, мабуть, варто діяти точково, але якісніше.

– З Вашого досвіду, що цікаво німецькому туристу?

– Гості з Німеччини, які вперше відвідують Київ, замовляють переважно оглядові екскурсії. Все інше дуже відрізняється та залежить від індивідуальних побажань конкретної людини чи організаторів туру.

Користуються попитом, наприклад, екскурсії в Лавру, екскурсії по урядовому кварталу і Липкам, екскурсії Подолом, прогулянки на корабликах, тури в Пирогів, Межигір’я, Чорнобиль.

Іноді замовляють екскурсії по території Національного музею історії України у другій світовій війні, гастрономічні тури, архітектурні тури, тури німецькими адресами Києва, екскурсії місцями Революції Гідності. Чимало екскурсій я роблю німецькою також і по Бабиному Яру.

Особливим та дуже цікавим різновидом турів для німців є так звані Studienreisen. В широкому розумінні це просвітницькі тури з певною навчальною метою. Це може бути вивчення культури, ознайомлення з релігійним різноманіттям, тури для представників різних політичних фондів, партій тощо. 

В рамках таких унікальних і доволі специфічних турів ми маємо зустрічі з представниками громадських організацій, благодійних фондів, релігійних громад, просто цікавими особистостями.

За честь сприймаю випадки, коли мене запрошують для виступів перед групами гостей на теми загального ознайомлення зі станом речей у різних сферах життя України. Іноді через обставини просто доводиться замінювати таким чином виступи тих чи інших експертів. А часом і мене запрошують як експерта на тему історії німецької громади Києва.

Такі виступи майже завжди є діалогом і особливо цікаві як гостям, так і спікерам.

– Яку кухню обирають німецькі гості?

– Я не думаю, що є якісь особливості у виборі кухні, які притаманні більшості німецьких туристів. Хтось залюбки спробує страви української або іноді і кримськотатарської кухні. А комусь більше до вподоби інтернаціональна кухня. Гості, які мають багатоденні тури, часто обирають також вечері зі стравами єврейської кухні.

– Які готелі? Що для них важливо у сервісі?

– Сервіс для німців надзвичайно важливий. Вони подорожують чи не найбільше за всіх у світі та звикли до високих стандартів надання послуг. Саме німці повсюди є серед найбажаніших гостей, бо часто становлять вагому частку потоків туристів у туристично розвинених країнах.

Одним із дуже значущих елементів сервісу для німців є рівень знання німецької мови, наявність інформації німецькою мовою. Як досвідчені і часто доволі вибагливі мандрівники німці цінують якість в усьому...

На мій погляд, вибір готелю залежить від конкретної людини, її сфери діяльності та мети подорожі. Скажімо, ділові люди з фінансових кіл часто обирають більш комфортні умови проживання в готелях "Прем’єр Палац", "Інтерконтіненталь" чи "Хаятт Рідженсі Київ". 

Для звичайних туристів, які все обирають самостійно, популярними є відомі бренди мережевих готелей, в яких вони розуміють очікуваний рівень сервісу. Наприклад, готелі Radisson, Holiday Inn, Ibis. 

Завдяки зручному транспортному сполученню в останні роки значною популярністю користується новий готель Ibis Kiev Railway Station. Саме його, наприклад, рекомендує Хайке Маріа Йогеннінг, автор відомого німецького путівника по Києву CityTrip Kiew.

Люди, які цінують вигідне розташування, часто обирають також приватні апартаменти в історичному центрі міста або  такі готелі, як CITYHOTEL, "Україна", Radisson Blu Hotel, Kyiv City Centre.

Я згадав лише деякі готелі, хоча насправді зустрічаю гостей з десятків різних готелей.

– Як змінилася ситуація з потоком німецьких туристів у зв’язку з пандемією?

– Спочатку пандемії гостей з Німеччини майже не було. В останні місяці ситуація значно покращилася. Але до рівня 2019 року ще далеко. 

Можу помилятися, але мені здається, що зникли тури в складі груп та суттєво скоротилися ділові поїздки.

– Коли Ви очікуєте на стабілізацію ситуації? Чи є зараз замовлення від німців? 

– Гадаю, що ситуація до певної міри вже стабілізувалася (щоправда, на значно нижчому рівні) і надалі потроху поліпшуватиметься. Цілковитого відновлення ринку, мабуть, годі чекати раніше, аніж за 2-3 роки.

Замовлення від німців наразі є. Але це переважно індивідуальні екскурсії. В цілому, на мій погляд, ситуація дещо нагадує стан ринку в 2014-2015 роках.

– Ви окрім своєї діяльності як гіда,  маєте багато проєктів для розвитку туризму між Німеччиною та Україною, розкажіть, що це за проєкти?

– Проєкти, в яких я брав та беру участь, радше сприяють, аніж спрямовані на розвиток туризму між Німеччиною та Україною. 

Роками я досліджую тему німецьких адрес Києва. В рамках різних проєктів вивчаю цю тему в архівах, в бібліотеках та в доступних онлайн-джерелах інформації. 

Із цим пов’язані цикл моїх екскурсій, презентації та лекції в рамках різних проектів Центру німецької культури “Відерштраль”, ГС “Асоціація німців України”, ГО “Міжнародне товариство німців України – Відергебурт”, Гьоте-Інституту України.

Для ГО “Всеукраїнське об’єднання Німецька молодь в Україні” я додав описи для проєкту онлайн-карти німецьких адрес Києва. Цей проєкт, приміром, був реалізований за підтримки Федерального уряду Німеччини. В рамках проєкту було створено також мобільну версію інтерактивної карти для Android.

Чимало статей про німців Києва я написав німецькою мовою та опублікував на сайті reisen-kiew.com

Я перекладаю та розміщую субтитри німецькою мовою на німецькомовному ютуб-каналі студії “Телекон” – Telecon Dokumentarfilme. Чимало відео на цьому каналі містять кінохроніку із сюжетами про німців у Києві та в Україні, а також матеріали про українсько-німецькі відносини. 

Всі доступні в публічному просторі матеріали на тему історії німецької громади Києва та сучасних подій, пов’язаних з етнічними німцями нашого міста та німцями, які тимчасово перебувають в столиці України, я вже дев’ятий рік поспіль розміщую також на фейсбук-сторінці “Deutsche in Kiew. Німці Києва. Немцы Киева”.

– Дайте три поради для української влади у сфері туризму, що робити для збільшення потоків німецьких туристів?

– Якщо дуже коротко, то це підтримка ЛЮДЕЙ, ЯКІСНА промоція, чесна КОМУНІКАЦІЯ.

Мені здається, що в скрутні та кризові часи, від яких ринок все ще лише оговтується, варто рятувати, підтримувати та мотивувати, насамперед, людей, які працюють у сфері в’їзного туризму та накопичили значний досвід роботи з німецькомовними туристами. Бо саме професіонали – це найбільш цінний ресурс для збільшення потоків туристів. 

Наразі ситуація в цьому відношенні, м’яко кажучи, далека від ідеальної. Як влада, так і бізнес, я вважаю, замало роблять у цьому напрямку. І фаховий рівень, на мій погляд, катастрофічно падає сьогодні та потребуватиме значно більше часу на відновлення, аніж, скажімо, на покращення інфраструктури...

По-друге, надзвичайно важлива дієва промоція туристичних можливостей України за кордоном та в інформаційному просторі. В обговорюваному випадку – в німецькомовних країнах. При цьому важлива саме якість, сучасність та ефективність дій. Не просто "формально” якось перекласти інформацію, розраховану на українських чи навіть англомовних туристів, а зробити все з акцентом саме на німецькомовних туристів, з “німецької точки зору” і обов’язково лише із якісним перекладом на німецьку мову.

Промоцію туристичних можливостей України, на мій погляд, варто спрямовувати не лише на представників туристичного бізнесу, а й на пересічних туристів. У разі відновлення в режимі офлайн берлінської, франкфуртської та інших туристичних виставок треба активно працювати на них НІМЕЦЬКОЮ мовою, зокрема також і з “пересічними” відвідувачами виставок в Німеччині.

Мені здається, що в таких виставках мають брати участь кращі фахівці, ентузіасти з туристичних місць України. Найліпше із цим завданням впоралися б гіди. Але вони мають бути зацікавлені в такій співпраці, а не бути запрошеними взяти участь у промоції Держави за свій кошт, витрачаючи до того ж свій час інколи у розпал туристичного сезону.

Таке державно-приватне партнерство можна було б здійснювати на грантовій основі. На базі того ж Українського культурного фонду, наприклад. Обирати найкращих можна шляхом рейтингового опитування серед представників турбізнесу та спільнот гідів.

По-третє, на мій погляд, варто публічно відкрито комунікувати із представниками всіх професійних спільнот на туристичному ринку. Не "закручувати гайки", посилюючи контроль за якістю надання послуг, дотриманням стандартів тощо. Не створювати монопольного становища для жодного із гравців ринку чи профільної організації.

Без якісної комунікації та реагування на поради, пропозиції та конструктивну критику розвитку не буде, які б поради владі чи бізнесу не лунали...

Це далеко не єдиний із подібних моїх роздумів, які, на превеликий жаль, часто-густо не знаходять розуміння навіть у середовищі досвідчених і, як я хочу вірити, патріотично налаштованих колег. В мене багато прикладів на користь таких думок. Шкода, що нашій Державі в царині культурної дипломатії не потрібні небайдужі патріотично налаштовані люди. 

Ми як держава міркуємо про інфраструктуру, готелі, фірми туристичного ринку України. Але забуваємо про “маленьких людей”: гідів. А врешті-решт дуже часто враження від країни, від міста і навіть стратегічні рішення залежать в тому числі й від нас – гідів. Від влучності наших висловлювань. 

Але у нас як у владі, так і в бізнесі все як завжди: більшість дбає, насамперед, про гроші. Про “гроші сьогодні”. Не дбаючи про “гроші завтра”. Нам бракує стратегічного мислення та просто фахових людей на всіх рівнях. Ми непоправно швидко втрачаємо не лише шари грунту в Україні, а й тонкі шари культури (нехай навіть напівфахівців, але наразі найкращих).

Кадри вирішують все або багато чого. На гідах також тримається імідж Держави…

Проект по развитию культурно-художественного туризма реализует Ассоциация индустрии гостеприимства Украины при поддержке Украинского культурного фонда.

Первый международный украинско-немецкий форум будет проходить онлайн. Каждый заинтересованный может бесплатно принять участие, если уже сейчас зарегистрируется по ссылке...

Фото: www.facebook.com/SophiaKyiv

Вас также может заинтересовать:

- Александр Лиев: немецкое наследие Украины может привлечь новые турпотоки

- Анна Романова: культурный туризм укрепит партнерство с Германией

- Чем удивляет "Вежа" летом: новинки экскурсионного сезона