Редакція Zruchno.Travel

В трьох старовинних селах між Арцизом і Болградом можна відвідати кілька колоритних музеїв, побачити незвичайний храм-ковчег, побувати в помешканні національного героя Болгарії, познайомитися з давніми ремеселами, послухати національну музику та скуштувати традиційних місцевих страв.

В Арцизькій громаді Болградського району відбулася перша туристична мандрівка "Стежками бессарабських колоністів" за новим маршрутом: Прямобалка – Главані – Задунаївка. Як повідомляє видання "Махала", екскурсія була організована Арцизьким історико-краєзнавчим музеєм спільно з відділом культури та туризму Арцизької міської ради. У кожному населеному пункті на гостей чекала особлива атмосфера: знайомство з історією, культурою та місцевими пам’ятками.

Прямобалка: спадщина німецької колонії Деневіц

Прямобалка зустріла гостей у найживописнішому куточку села – біля місцевого ставка, що існує тут ще з часів перших німецьких поселенців. Саме навпроти цього мальовничого місця розташований будинок Мураткової Віри Вітольдівни, яка вже багато років досліджує історію німців села Деневіц, відомого сьогодні як Прямобалка.

Кілька років тому пані Віра власними зусиллями створила в своєму будинку музей, де з ібрала унікальні документи, книги та предмети побуту, що розкривають маловідомі сторінки німецького періоду села. Просто неба, біля ставка, разом із місцевими активістами вона організувала виставку своїх експонатів, завдяки якій вдалося зануритися в історію села та відтворити атмосферу справжнього німецького подвір’я.

Супроводжувала екскурсію Надія Кочурова – екскурсоводка Арцизького історико-краєзнавчого музею, яка вже декілька років співпрацює з Вірою Вітольдівною у питанні вивчення спадщини бессарабських німців. Вона розповіла про заснування села, відомих мешканців Деневіцу та познайомила присутніх з найцікавішими експонатами музею.

"Зараз ми з вами знаходимося на вулиці, яка з’явилася в Прямобалці у радянський період і виходить на ставок, біля якого стоїмо. За часів німців ніяких будівель тут не було. Тоді це була зона, де вони відпочивали", – зазначила пані Надія.

Далі екскурсія продовжилася на старому кладовищі села Деневіц, де спочивають кілька поколінь німців, що колись тут мешкали. Екскурсоводка Надія Кочурова розповіла історію встановлення на цвинтарі пам’ятника засновникам села, а також нагадала про варварське знищення кладовища у радянський період. Окрему увагу вона приділила одному з уцілілих надгробків. Завдяки спеціальному дослідженню їй вдалося встановити, що він належав Готлібу Шульцу та його дружині. Саме в будинку цієї родини Раїса Василівна Баланюк, на знак пошани до німецьких засновників, створила музей німецького побуту.

Будинок, який належав покійному чоловіку Раїси Баланюк став фінальною зупинкою екскурсії Прямобалкою. Туристи мали змогу побувати на великому німецькому подвір’ї та побачити охайний доглянутий будинок, збережений завдяки старанням його нинішньої господарки. Більша частина експонатів музею пані Раїси належали родині Гааг, що мешкала тут до 1940 року, і знайдені нею переважно на горищі будинку.

"Особливо символічним є той факт, що цей будинок, зведений у 1925 році і цьогоріч він відзначив своє 100-річчя", – зазначила наостанок Надія Кочурова.

На екскурсії в селі Прямобалка були присутні почесні гості з німецького міста-побратима Арциза – Бад-Ураху: Хольгер Вайбель та Маркус Харінг. Вони щиро зацікавилися історією колишнього Деневіцу та залишилися під глибоким враженням від побаченого.

Раїса Баланюк подякувала німецьким друзям за засноване колись село, збудовані хати та колодязі і висловила співчуття, що їхнім предкам довелося все це втратити.

"Дерево завжди приносить добрі плоди, коли має міцне коріння. У межах нашої партнерської угоди нам дуже цікаво відкривати німецьке коріння Арцизької громади. Це має велике значення й у політичному плані, адже створює основу для подальшої взаємодії", – підкреслив Хольгер Вайбель.

Главані: село, засноване болгарськими колоністами

Наступною зупинкою стало село Главані, засноване у 1830 році. Тут гостей зустріли по-домашньому тепло – з народною болгарською музикою у виконанні працівників Будинку культури та традиційними хлібом і сіллю. Під звуки музики їх запросили відвідати головну святиню села – Свято-Вознесенський храм.

Біля храму староста села Тамара Капова розповіла туристам про історію заснування Главанів, поділилася однією з легенд про походження топоніму "Главані" та ознайомила із сучасним життям поселення.

"У нашому селі доволі розвинена інфраструктура: тут працюють ферма та свиноферма, маємо власну пекарню, інкубатор, а нещодавно відкрилася мийка самообслуговування з СТО. У Главанах проживає близько 2000 мешканців. 22 травня 2025 року в Главанському ліцеї вдбулося урочисте відкриття Алеї Слави на честь загиблих Героїв-земляків. Наше село процвітає, розвивається, і я щиро сподіваюся, що так буде й надалі", – зазначила пані Тамара.

На порозі Свято-Вознесенського храму гостей зустрів жіночий молитовний хор, який заспівав молитву болгарською мовою – рідною для місцевих мешканців. Настоятель храму запросив відвідувачів усередину та розповів дивовижну історію святині. За його словами, храм був зведений у 1888 році з каменю, який мешканці видобували в місцевому кар’єрі і має форму човна (на кшталт Ноєвого ковчегу). До цього віряни збиралися у невеликій капличці, що частково збереглася на території храму й донині.

"Наш храм ніколи не закривався. Навіть у радянські часи його вдалося зберегти діючим. Тому тут усе начиння залишилося в оригінальному стані, а іконостас і більшість ікон походять ще з часу заснування храму", – зазначив настоятель.

Після відвідин храму екскурсія продовжилася біля Будинку культури, де місцеві майстрині, відомі в народі як "мазачки", продемонстрували давнє ремесло утеплення та вирівнювання стін. Жінки розповіли, що для цього традиційно використовували суміш з глини, соломи та води. Після замішування матеріал залишали під плівкою на 3–4 дні, щоб він набув необхідної консистенції. Лише тоді його можна було застосовувати.

"Ось ці інструменти, якими я вирівнюю матеріал на стіні, належали ще моїм предкам, які передали їх мені разом з умінням мазати хати. До недавнього часу у нас була команда з шести жінок, яка їздила різними селами Бессарабії і мазала будинки. Але останніми роками, через поширення сучасних будівельних матеріалів, наше ремесло майже зникло. Торік нас запрошували мазати хату у Вилковому, але це був єдиний випадок за останні кілька років", – поділилася майстриня Ольга Боз.

На завершення перебування в Главанах гостей пригостили справжньою болгарською бринзою, мамалигою зі шкварками та іншими традиційними місцевими стравами.

Задунаївка: ще одне болгарське село Арцизької громади

Візит до Задунаївки розпочався з головного культурного центру села – музею Христо Ботєва. Музей зберігає не лише реліквії, пов’язані з життєдіяльністю болгарського революціонера, а й численні предмети побуту місцевих жителів, якими вони користувалися у далекому минулому.

Екскурсоводка та завідувачка музею Ірина Данєва захопила гостей цікавою розповіддю про створення музею, про життєвий шлях Ботєва, який протягом кількох місяців вчителював у Задунаївці у 1860–1861 роках, а також відповіла на численні запитання щодо історії того чи іншого експонату. Музей вразив туристів своєю змістовністю, яскравим оформленням та сучасним підходом.

"Це дуже багатий музей. Я б хотіла його відвідати знову", – поділилася гостя з Арцизу Надія Стоянова.

Після відвідування музею екскурсія продовжилася у будинку, де Христо Ботєв проживав на квартирі в родині Томана Вакаренка. Після смерті останніх власників будинок був викуплений і переданий у власність Міністерства освіти Республіки Болгарія. Нині він є частиною музейної експозиції, і при відвідуванні музею великими екскурсійними групами огляд завжди включає будинок Ботєва – без цього неможливо повною мірою відчути дух епохи болгарського вчителя.

Гості мали змогу пройтися кімнатами будинку та поринути у минуле. Його кімнати досі не укомплектовані відповідним начинням, оскільки його лише збирають, але старовинні меблі, що залишилися від попередніх господарів, також дали уявлення туристам про побут того часу.

На подвір’ї працівники Задунаївського будинку культури влаштували міні-концерт: виконали пісні, які співали місцеві жителі за часів Ботєва, а також декілька запальних болгарських танців, які перенесли гостей у ту далеку епоху.

Задунаївка продемонструвала свою щиру гостинність. У підсумку екскурсії староста села Дмитро Нєнов запросив гостей за стіл, який був щедро накритий болгарськими стравами, приготовленими дбайливими руками місцевих господарок.

ГАРДІАН – офіційний страховий партнер порталу Zruchno.Travel. Вирушайте в подорож з гарантією, що ви захищені від непередбачуваних обставин.

Фото: mahala.com.ua