Григорій Глібов (1856-1930) був заможним поміщиком і землевласником, депутатом Державної думи, а в 1890-1917 роках – предводителем дворянства Чернігівської губернії. При цьому він був людиною, романтично налаштованою. За однією з версій, сам Глібов прагнув бути подібним до лицаря, носив навіть відповідний одяг, як за часів мушкетерів. Тож у провінційному Чернігові і з’явилася така незвична споруда – замок посеред пишного парку з липовою алеєю, що вела до нього, і валунами поміж деревами. За іншою версією, Глібов прийняв це рішення тому, що в XII столітті в тих місцях, де розташувалася його садиба, стояло укріплене місто Гурич, тому поміщик звів замок на місці давнього городища. У садибі було ще декілька кам’яних і дерев’яних будівель, з яких до наших днів збереглися льодовик, каретний сарай і будинок садівника. У самому ж "замку" зараз розмістився адміністративний корпус Інституту сільськогосподарської мікробіології НАН України.