Перші місцеві поселенці були дуже побожними козаками й селянами, які сповідували православ’я. Обживаючи територію, вони не забували молитися й жили за заповідями. У 1773 році було зведено дерев’яний храм, до якого вони регулярно ходили. Пізніше ця будівля стала непридатною, тому на його місці звели цегляну церкву. З 1846 до 1897 року службу в ній правив священик Яків Іоанович Горунович, який за свої 50 років праці отримав орден Св. Володимира IV. У 1854 році тут з’явилася ікона Казанської Божої Матері, ознаменування якої сталося в 1908 році. Тоді на цьому місці було збудовано й освячено новий храм на честь архідиякона Стефана.