Про це місце
Церкву побудували в середині XIX століття, і її архітектурний стиль не дуже вирізняється з-поміж інших типових для того часу храмових будівель. Вона відома швидше не як пам’ятка, а як місце проживання трьох відомих васильєвських святих, які своїм життям показали приклад служіння Богу і прийняли мученицьку смерть від рук безбожного уряду на початку XX століття. Нині храм чинний і приймає прочан.
Трагічною сторінкою в історії святині був пошук більшовиками в 1922 році золотої чаші, нібито подарованої храму Катериною Другою, яка колись зупинялася тут на обід. Місцеві мешканці намагалися завадити грабунку будівлі, проте влада покарала їх за непокору – дві жінки внаслідок побоїв померли.
На церковному кладовищі спочивають василівські новомученики, яких вважають покровителями краю – це святі Сергій Штенько (священик), Прохор Бунчук (староста храму) і Кирило Приймак (піклувальник). Усі вони були благочестивими християнами, вірними службі в храмі Різдва Христового і самій Православній Церкві. За свої переконання після тих подій їх по-звірячому вбили червоноармійці.
День їхньої пам’яті відзначають 13 квітня за старим стилем (26 числа за новим), і місцевий народ щорічно збирається на всеношну, очолювану протоієреєм.