Монумент розміщений на круглій площі, на осі восьми вулиць. Звідусіль добре проглядається і створює з оточуючими будівлями завершений архітектурний ансамбль в манері російського класицизму. Саме тут Полтава зустрічала Петра I після його тріумфальної перемоги над шведським військом. Пам’ятник відкрито 27 червня 1811 року. Автор проекту – архітектор Тома де Томон. Загальна висота пам’ятника –17 метрів. Кожна частина монументу має свій сенс і значення. Верхня площадка огороджена литою чавунною решіткою між декоративними стійками у вигляді вкладених у піхви мечів, обернених клинком до землі. Це символ закінчення військових дій. Колона тосканського ордену висотою 11 метрів і в обхваті близько 2 метрів – символ військової могутності. Три вінки на ній (пальмовий, дубовий і лавровий) – символи величі, перемоги і печалі за загиблими. У центрі композиції з південно-східного і північно-західного боків – великі бронзові кільця у вигляді змій, що тримають себе за хвіст - "кільця повернення", які означають вічність і повторюваність світу. Орел на вершині колони тримає в дзьобі лавровий вінок – символ слави, в пазурах орла перуни – стріли війни. У 1852 році навколо монумента був закладений парк, що став зразком садово-паркового мистецтва.