Липські стоянки – це низка археологічних пам’яток про людей антропологічного типу, що жили колись на Волинській височині. Цю місцевість першим почав досліджувати М. Островський в 1930-х роках, а стоянку "Липа VI" почав досліджувати в 1960–1963 роках В. П. Савич. Відомо, що головними заняттями людей пізнього палеоліту були полювання і збирання. На стоянках знайдено безліч знарядь, таких як різці, скребки, вістря, молотоподобні вироби. Також залишилися сліди від багать. Однією з найцікавіших знахідок є фігурка жінки, зроблена з бивня мамонта. Тоді образу жінки надавали великого значення. Він асоціювався з родючістю і багатством. Всі ці знахідки мали свої певні особливості, які виділяють їх серед безлічі інших, тому Островський дав їм назву "Липська палеолітична культура".