Це місце стало парком наприкінці XIX-го століття. Тут були дитячий та спортивний майданчики, фонтан, щовечора грала музика. За іменем засновника місцину називали Аносовським садом. Однак в XX-му столітті вона набула трагічного забарвлення: після Першої світової тут розташували братську могилу, проте її зруйнували природні катаклізми. Після Другої світової тут з’явилися Вічний вогонь і військові поховання, було споруджено обеліск над Могилою невідомого солдата, а також Алею міст-героїв. Уже за незалежності тут добудували споруди в пам’ять про жертв Голодомору і встановили пам’ятник військовим льотчикам. Із парком межує Національний музей історії України у Другій світовій війні, який також зберігає пам’ять про трагічні події війни.