Про це місце
Лаврські куранти – важлива складова архітектурного комплексу Києво-Печерської лаври. Практично два століття це була найвища споруда в Україні. Будували дзвіницю з цеглин, загальна кількість яких перевищує 5 мільйонів. Під час військових дій 1941 року було підірвано Успенський собор, який знаходився поруч із дзвіницею, в результаті чого куранти були пошкоджені. Відновлювальні роботи розпочалися після війни і були завершені 1961 року. 2015 року дзвіницю відкрили як туристичний об’єкт. Усі охочі можуть піднятися на її третій ярус.
Розробив проект курантів архітектор Готфрід Йоганн Шедель. Будівництво розпочалося 1731 року, а завершилося 1745-го. У ті часи дзвіниця була єдиною у своєму роді не тільки на території України і Росії, а й по всій Європі. У ній знаходиться 13 дзвонів. Одним з них є Успенський дзвін вагою в 1000 пудів. Відлили дзвін 1732 року, а працював над ним російський майстер Іван Моторіний, автор кремлівського Цар-дзвону. За роки годинниковий механізм застарів, тому його довелося замінити на новий. Відбулося це 1903 року, і він працює по нині.
Уся художня кераміка дзвіниці виготовлялася під суворим наглядом самого архітектора на лаврських цегляних заводах. Башта має вигляд восьмигранної чотириярусної споруди з позолоченим куполом. Основа має діаметр 28,8 метра, товщина стін першого ярусу, важко уявити, – 8 метрів.
Фундамент вкладався на глибину більше семи метрів з гранітних плит. Висота будівлі – 96,52 метра, що зробило її найбільшою спорудою України. У наші дні дзвіниця нахилилася на 62 см у північно-східному напрямку.