Зведений 1654 року Свято-Троїцький Охтирський монастир розташований на вершині Монастирської гори, з якої відкривається вид на чарівні лісисті берега легендарної річки Ворскла. Ікона Охтирської Божої Матері, що носить назву "Всіх скорботних Радість" була головною святинею Свято-Троїцького монастиря. За переданням, першопочатков це був дерев’яний храм, зведений і оснащений на честь Благовіщення Пресвятої Богоматері. Зрозуміло, що у той час він називався Благовіщенським. Трохи пізніше замість дерев’яної церкви звели споруду з каменю, більш міцну й стійку. Настоятелем монастиря з 1720 року став духовник царя Петра І (за його ж наказом) Т. Надаржинський. Храм закрили 1917 року. З того часу там був дитячий притулок, а згодом розташовувалася військова частина. За часів Другої світової війни споруда серйозно постраждала і була практично зруйнована. Відбудовувати її почали лише 2002 року.