У 70-80-х роках ХХ століття на вершині Табуріщанского мису археологічні експедиції, керовані спочатку українським істориком і археологом, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії України Кіровоградського державного педагогічного університету Нінель Бокій, а пізніше її ученицею істориком і археологом Іриною Козир, проводили розкопки великого скіфського некрополя, де було виявлено близько 200 поховань. Зараз скіфський могильник має статус пам’ятки археології місцевого значення і охороняється державою. Географічно він знаходиться на межі степової та лісостепової зон Правобережжя України. Археологічні дослідження могильника підтверджують існування в цьому регіоні обох похоронних обрядів – курганного і безкурганного, що свідчить про проникнення степових скіфів в зону лісостепу. Хоча в 1991 році через нестачу фінансування дослідження були припинені, сама масштабність Світловодського могильника і вже наявні результати розкопок є цінним джерелом вивчення культури, етнічної та політичної історії скіфів.