Єзуїтський колегіум був побудований у центрі Кременця в 1731–1735 роках коштом братів Вишневецьких та інших представників місцевої знаті. Архітектором проекту був Павло Гижицький. Костел, присвячений засновнику ордену єзуїтів Ігнатію Лойолі та святому Станіславу Костці, і два прилеглих до нього навчальних корпуси сформували східну сторону ринкової площі міста. Корпуси, що прилягають з півночі і півдня до вхідного приміщення костелу, утворюють парадний двір перед головним східним фасадом комплексу й двір у західній його частині. В ХХ столітті до північного корпусу додали прибудову, колонний зал розділили стіною на дві частини. Будівлі розумно спроектовані й зведені з природних матеріалів, що дозволяє, незважаючи на століття, що минули, та деякі руйнування, використовувати їх за призначенням, у навчальних цілях. 1805 року колегіум перетворили на Волинську гімназію, пізніше на ліцей. У той же час тут було закладено ботанічний сад, який існує і понині. 1832 року фонди і викладацький склад ліцею стали основою для створення Київського університету, а тут було відкрито духовну семінарію. У радянські роки діяло педагогічне училище. Нині в споруді знаходиться Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка.