Перші відомості про церкву з’явилися в 1440 році. Тоді це був дерев’яний храм, але під час архітектурно-археологічних досліджень виявили фундаменти, які стосуються XIII століття. На місці дерев’яного храму було зведено кам’яний, що довгий час виконував оборонні функції для жителів передмістя. У 1623 році церква була знищена пожежею. 15 серпня 1644 року було закінчено її відновлення в сучасному вигляді за участю молдавського князя Василя Лупула – союзника Богдана Хмельницького. На честь цієї події на стіні храму встановлено пам’ятну дошку із зображенням герба молдавського мецената. Ім’я Параскева по-грецьки – "П’ятниця", тому часто ці дві назви об’єднують. Нижня частина будівлі виконана з ламаного каменю, верх – із цегли. Церква однонефна з вівтарем і невеликим притвором, прямокутного плану з гранованою апсидою, розташованої нижче основної частини. Над притвором височіє чотирикутна вежа висотою 44 м. Верхній ярус вежі прикрашено широким аркатурним фризом, а збережені бійниці вказують на її оборонний характер. Верхню частину вежі вінчає купол із чотирма вежами. Інтер’єр храму збережено майже без змін із XVII століття. Найбільша цінність храму – це ренесансний іконостас, що нараховує 70 ікон.