Внутрішнє оздоблення створювалося спільними зусиллями всіх парафіян. Люди приносили до церкви ікони різного виду та рівня збереження. Ті, які добре збереглися, були виставлені всередині церкви, а які потребують реставрації – залишені в підсобних приміщеннях. Цікаво, що зовсім випадково, на одній з запилених полиць в коморі було знайдено особливо цінну старовинну ікону суздальських майстрів. Її відіслали на реставрацію в Харківську єпархію і за місяць кропіткої роботи місцевих майстрів привезли назад в Свято-Троїцький храм.