До 1850 року при храмі діяв домініканський монастир, територія якого була обнесена оборонними стінами. В наші дні збереглася північно-східна цегляна вежа і частина південних і східних стін. А ще до нинішніх часів дожив корпус келій на два поверхи, побудований в стилі бароко. Під час визвольної війни костел отримав серйозні пошкодження, але за фінансової підтримки графа К. Потоцького з часом він був відновлений. Як нагадування про таку доброчинність над бічними дверима обителі висить родовий герб Потоцьких, пам’ятна дошка і портрет графа. Реконструкція сильно не вплинула на зовнішній вигляд костьолу, збереглися всі оригінальні елементи, розпис і фрески. До наших днів вдалося зберегти унікальний старовинний орган, який навіть тепер видає прекрасні мелодії. Навіть в радянські часи костел практично весь час діяв, хоча багатьох священиків відправили в концтабори. Костел зберіг колишню велич. Це одна з найбільших споруд у селі і його видно практично звідусіль.