Анна Андро, уроджена Оленіна, була молодшою ​​дочкою петербурзького дворянина, захоплювалася музикою і співом. Саме цій дівчині молодий Пушкін присвятив свої вірші про кохання і запропонував руку і серце. Але батьки Анни відкинули пропозицію молодого гульвіси, який мав не найкращу репутацію. Дівчина не стала опиратися рішенню батьків і також відповіла відмовою закоханому юнакові. Пізніше, коли Пушкін вже загинув, вона вийшла заміж за графа Андро де Ланжерона і переїхала до Варшави. Коли чоловік помер, Анна Андро перебралася в Україну, у село Деражня, де розміщувався маєток її дочки. Останні роки свого життя Анна Олексіївна займалася благодійництвом, опікала монастирський притулок. Її поховали на кладовищі Корецького монастиря.