Найбільшою святинею монастиря є чудотворна ікона Святого Миколая, до якої, як пише Іпатіївський літопис, 1227 року приїздив молитися сам князь Данило Галицький. Ще однією святинею монастиря є ікона Божої Матері "Жидичинська", аналогів та копій якої немає ніде у світі. Тривалий час при монастирі діяла духовна семінарія, а православний митрополит Полікарп (Сікорський) здійснював тут переклад Святого Письма на українську мову. Свого часу сюди у пошуку душевного спокою і ласки Божої прийшов молодший син Богдана Хмельницького – Юрій. Відмовившись від гетьманства, він постригся у ченці під ім’ям Гедеон і став архімандритом монастиря. Царським указом у 1826 році монастир розформували і закрили. Навесні 2003 року розпочалось його відновлення. До слова, цей монастир рівно на три століття старший від всесвітньо відомої Свято-Успенської Почаївської лаври, яка вперше в документах згадується у 1527 році. Нині комплекс споруд обителі включає: Свято-Миколаївський храм, Палац Митрополита (пам’ятки архітектури національного значення кінця XVIII століття), домовий храм преподобного Миколи Святоші, відбудовується собор Воскресіння Христового. Монастир має у своєму підпорядкуванні три скити: Свято-Духівський – чоловічий, Петро-Павлівський – жіночий, скит Ікони Божої Матері "Живоносне джерело", які розташовані неподалік від обителі. Щороку в першу неділю після свята Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня) в Жидичинському монастирі відбувається унікальне богослужіння – Єрусалимська утреня з чином Погребіння Плащаниці Пресвятої Богородиці, яка збирає тисячі вірян з усієї України. При обителі діє Центр туристичної інформації та паломництва Zhydychyn center, де можна отримати всю вичерпну інформацію про монастир, замовити екскурсію тощо.