Одного разу 1859-го року Київ відвідав відомий благодійник Кокорєв. Він приїхав до столиці України, щоб відпочити з родиною, й буквально закохався в місто. Російський підприємець побажав придбати земельну ділянку в місті на схилах Дніпра, однак маєтків, виставлених на продаж, тоді не було, тож Василь Олександрович майже впав у відчай. На щастя, про бажання ділка дізнався один літератор і власник маєтку на Андріївському узвозі. На той момент письменник мав проблеми з владою через те, що він не завершив будівництво: в декларації про купівлю садиби був заявлений двоповерховий будинок. Літератор запропонував багатію придбати частину своєї території. Плани Кокорєва з облагородження ділянки на Андріївському узвозі були грандіозними, і меценат не шкодував грошей. Відомо, що на облаштування павільйону і саду на горі меценат виділив 5 000 рублів, що майже вдвічі більше, аніж сума, зазначена в кошторисі архітектора. Пізніше з’ясувалося, що кошти, які купець вклав в облаштування міста, були витрачено лише на альтанки. Решту грошей так і не використали за призначенням.