Обидві споруди були побудовані на кошти львівської міщанки Софії Ганель, власниці прилеглих земель. Перший дерев’яний костел був спалений турками під час облоги в 1672 році. На його місці звели прямокутний у плані кам’яний храм, що зберігся до наших днів. Строгий фасад костелу Святої Софії кілька пом’якшують статуї в нішах і плавні лінії розвинутого барочного фронтону. Простір нефа доповнено невеликою квадратною прибудовою і гранованою апсидою. У червні 1946 року радянська влада закрила храм. Його інтер’єр був спустошений, стіни – зафарбовано білим кольором. Саме ж приміщення довгий час використовувалося як склад. У 1980 році його передали музею Івана Франка, а на початку 1990-х – Українській греко-католицькій церкві.