Про це місце
Чернігівський історичний музей має ім’я Василя Тарновського-молодшого (1838-1899) – захопленого збирача предметів української старовини, мецената, культурного і громадського діяча, засновника Музею українських старожитностей. У 1897 році Тарновський подарував музей Чернігівському губернському земству, "з тим, щоб він... був відкритий до огляду публікою".
Правда, на той момент у місті вже був невеликий історичний музей, створений у 1896 році, а до початку ХХ століття були й етнографічний музей, єпархіальне сховище старожитностей і музей поміщицького побуту і мистецтва.
Сучасна експозиція історичного музею розташована в будинку губернатора в найстарішій частині міста. Зібрані експонати виставлено до огляду в 16 залах. Вони оповідають про всі періоди життя Чернігівщини з найдавніших часів. Тут і багата колекція знахідок археологів, і стародруки, раритетні документи, експонати козацької доби.
Популярною серед глядачів є панорама "Мізинська стоянка", що демонструє життя людей у пізньому палеоліті. Тут же представлено деякі з унікальних знахідок виробів первісних людей із поселення біля села Мізин над Десною.
До X-XIII століть належать експоновані хрести-енколпіони, ювелірні вироби, прикраси, зброя, гривні, печатки часів давньої Русі.
Непроминальну культурну та історичну цінність має зібрана Василем Тарновським колекція предметів і історичних документів XVII-XIX століть.
У музеї представлена багата етнографічна колекція XVII-XVIII століть і найбільше в Україні зібрання музичних інструментів.
В окремій експозиції представлено історію Чернігова VII – початку ХХ століть.