Однонефний православний храм закладено на початку XVII століття подружжям Степаном Потоцьким і Марією Амалією Могилянкою з роду молдавських правителів. Про це свідчить здвоєний сімейний герб "Пилява" – "Могила" над фасадним входом, що наділило храм статусом "міського" в офіційних документах. Освячений 1610 року. У ті часи храм будувався над водним потоком, що впадав у річку Стрипа, від нього нині залишилося тільки русло. Крім релігійної, 150 років він виконував оборонну функцію, що обумовлює наявність глухої стіни, яка його оперезує, і вікон у вигляді бійниць. У первісному вигляді церква залишалася до переходу бучацьких земель у власність Миколи Василя Потоцького (1712–1782). За його сприяння 1743 року встановлено новий високий іконостас, розписаний іменитим майстром жовківської школи Василем Петрановичем, значущий зразок галицького мистецтва. У другій половині ХІХ століття у західному кутку було поставлено співзвучну стилю церкви квадратну двоярусну дзвіницю, а 1862 року перед центральним входом помістили дерев’яний притвір-бабинець, який поєднав споруду храму з оборонною стіною.