Історія нинішнього пам’ятника М. Ломоносову спочатку була пов’язана з іншою історичною особистістю. На цьому місці красувався пам’ятник імператриці Катерині ІІ. Зі своїм бронзовим портретом на повний зріст государиня повинна була зустрітися, проїжджаючи через місто, однак її плани змінилися, а у статуї почався цикл неймовірних пригод. Спочатку пам’ятник потрапляє в приватну колекцію А. Гончарова, потім на площу. Після демонтажу власником скульптури стає О. Пушкін. У важкі часи поет мав намір продати свою "мідну бабусю", а тому віддав її ливарному заводу на переплавку. Дивом цінна статуя була врятована і пізніше передана музею, але все одно безслідно зникла під час Другої світової війни. На місці зниклого монумента було вирішено спорудити пам’ятник відомому вченому М. Ломоносову. Хоча він ніколи й не бував у місті, але роки його життя збігаються із часом правління Катерини, а тому оформлення постаменту відповідає самій пам’ятці. З іншого боку, інститут гірничо-хімічної галузі (нині Національний гірничий університет) дуже позитивно сприйняв сусідство з великим ученим. Студенти вірять у магічну силу пляшки шампанського, яку потрібно вкласти в руку пам’ятника. Щороку вони дотримуються цього улюбленого ритуалу.