Точних даних про час виникнення монастиря не збереглося. Перші письмові згадки про нього датуються XVII століттям. Тут були дерев’яні споруди, захищені земляним валом. В середині XVIII століття монастирський комплекс повністю сформувався, дерев’яні споруди були замінені кам’яними, які були виконані з теребовлянського пісковику. Тут знаходилися церква Преображення Господнього, надбрамна вежа, трапезна, оборонні стіни і корпус келій. Будівля келій мала протяжність близько 64 метрів. Корпус був одноповерховою будівлею, центр якого переходив в два поверхи. Будівля мала коридорне планування, приміщення перекривали хрестові склепіння. Праве крило займали маленькі келії, ліве – різні служби. На західному фасаді будівлі розмістилися два ризаліти: бічний і центральний. Будівля витягнута по осі в напрямку півночі-півдня. На сьогоднішній день відновленою і відреставрованою є тільки церква Преображення Господнього. Всі інші споруди, в тому числі і корпус келій, є руїнами.