В середині XIX століття по всій країні масово будувалися поштові станції, де міняли казенних коней, і поштові карети та диліжанси продовжували свій шлях. Вони були розділені на класи (від 1-го до 4-го), до їх будівництва та облаштування існували певні вимоги. Однією з них була станція, побудована в Новоград-Волинському. Вона представляла собою цілий комплекс побудованих з цегли споруд, в який входили: центральна будівля з дванадцятьма кімнатами для службовців і транзитних пасажирів, кухня, коридор, приміщення для начальника станції, яке утримувалося за рахунок казенних коштів. У дворі розміщувалося два приміщення: одне служило готелем для погоничів, друге – готелем для транзитних пасажирів. Тут також розміщувався склад для вантажів і поштової кореспонденції. У дворі було відведено місце для дерев’яної стайні, повітки, де зберігалося сіно і овес, також розташовувався навіс для карет і саней. На території станції були висаджені клумби з квітами, виритий колодязь. На сьогоднішній день цього всього вже не існує. Приміщення станції віддано під точки роздрібної торгівлі та сувенірні лавки.