Це була не просто башта, а частина оборонних споруджень XV-XVI століть. Деякі історики відносять башту до другої половини XVIІ століття, до часів правління гетьмана Дем’яна Многогрішного, але все одно визнають її фортифікаційне призначення. Церква має стіни до двох метрів завтовшки, вікна-бійниці, складне планування, систему таємних ходів. На першому поверсі зберігався провіант і боєприпаси, на другому проводились богослужіння, а третій був відведений під військові завдання. У XVIII столітті церкву реконструювали й освятили на честь святого Іллі Громовержця. Церква постраждала під час Другої світової війни. Пізніше храм передали УПЦ КП, але реставрації будівля так і не дочекалася.