Легенда розповідає, що колись на цьому місці розміщувалась церква Святого Духа, яку люди занедбали. Внаслідок цього храм провалився під землю, а дзвони впали у річку Стир, яка протікає поруч. Перед великими релігійними святами люди чують їх гул, що нагадує живим провину перед занедбаною духовною святинею. В період Другої світової війни на пагорб "Святий Дух" звозили поранених, які пробувши тут цілу ніч, повністю зцілялися. У 2010 році з ініціативи братії Жидичинського монастиря розпочалось відродження землі, яка дихає святістю. Сьогодні на скиту – храм Святого Духа, дві каплички і три келії. Братія розводить голубів, які здавна слугують символом Святого Духа. В цьому місці відчувається незвичне умиротворення, спокій та тиша, а прекрасні краєвиди на заплаву річки Стир не залишають байдужими жодного із відвідувачів древньої монастирської обителі.