Про це місце
Гора зберігає не тільки археологічні, а й історичні пам’ятки. На Крем’янці співіснують кам’яні баби, залишки фортеці та меморіал воїнам ВВВ. З вершини можна милуватися чудовою панорамою Ізюма, Сіверським Дінцем і хвойними лісами. Це найвища точка Харківщини – 218 метрів над рівнем моря і 160 метрів над Сіверським Дінцем.
Щодо походження назви гори існує дві версії: одна стверджує, що це від кременю, з якого складається гора, інша – що в ХІХ столітті тут була фортеця, що татарською звучить як "кермен".
Крем’янець цікавий і як геологічна пам’ятка, адже тут є відслонення порід верхньомілового й юрського періоду. Оскільки тут можна виявити рештки органіки, це значить, що гора стоїть тут віддавна. Найдавніші людські сліди приписують середині XII століття. Це кам’яні статуї, встановлені на схилі. Згідно з легендою, племінні кочівники розгнівали бога Сонця, і той перетворив їх на камінь.
Збереглися на горі і рештки Ізюмської фортеці 1861 року, а також вал і рів. Оборонні споруди охороняли південний кордон Росії від татарських набігів. Це була найпотужніша фортеця того часу, що стала основою міста.
До 40-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні в 1985 році тут побудували великий меморіальний комплекс. На вершині гори розташовано пам’ятник з вічним вогнем. Також тут встановлено військову техніку, зокрема знамениту "Катюшу", танки Т-34 і КВ, самохідні артустановки. Щороку 9 травня в Ізюмі відбувається велика смолоскипна хода: із центру міста тисячі людей із запаленими смолоскипами підіймаються на вершину меморіалу.