Палац було зведено в 1825-1832 роках у стилі класицизму. Внутрішні його приміщення були чудово оздоблені й прикрашені мистецькими творами, що на них знався і збирав їх господар садиби Петро Ґалаґан. Тут були ікони і скульптури, живопис Аполлона Мокрицького та інших художників. Усі ці скарби по смерті господаря та його дружини перевезли до палацу в Сокиринцях. У Ґалаґана гостювавали знамениті діячі культури України, зокрема й Тарас Шевченко. Під враженням одного з музичних вечорів у палаці, де виступав оркестр музикантів-кріпаків, котрі належали Ґалаґанові, Шевченко написав повість "Музикант", в якій показав трагедію цих обдарованих людей. У 1882 році будівлю для потреб ремісничого училища перебудував архітектор Олександр Вербицький. Після 1897 року тут була школа-майстерня, потім художня артіль і фабрика художніх виробів, курси механізаторів, а в повоєнні роки – профтехучилище. Від оздоблення палацу практично нічого не збереглося. Зараз в будівлях садиби розмістилися аграрний ліцей і музей українського народного побуту.