Територія обителі досить велика, навколо обнесена цегляною огорожею. Головний Введенський храм в стилі бароко був побудований приблизно у 1778 році. До цього тут стояла дерев’яна церква, що згоріла у 1756 році. У 1814 році було зведено церкву із дзвіницею, присвячену Святому пророку Іллі. З святинь, які зберігаються в обителі, є мощі мученика Макарія і мучениці Параскеви, дві старовинні ікони пророка Іллі та Спасителя. До речі, за розповідями неушкоджені ікони знайшли в попелі згорілих будинків. Серед найбільш відомих ігумень-керівниць жіночого монастиря: Памфілія, Елевферія, Магдалина, Анна, Варвара, Панкратія. Під час правління Памфілії трапилася відома пожежа, але їй вдалося відновити обитель. Магдалина ж добудовувала Свято-Введенський храм. Під керівництвом Варвари будувалася дзвіниця з церквою. Багато корисних діянь для монастиря зробила ігуменя Панкратія. За часів її керівництва звели огорожу, добудували теплий храм і кам’яний корпус на два поверхи. У 1860 році ігуменею обрали Смарагду. У цей період було відкрито жіноче училище, лікарня на 12 місць, богадільня для паломників і школа іконопису.