На будівництво церкви жертвували кошти учасники Кримської війни, військові генерали та прості солдати. Це був повноцінний солдатський храм, куди приходили військові помолитися або відспівати загиблих. В архітектурному стилі автор проекту втілив особисте бачення будівлі, саме тому церква є досить незвичайною. Фасад будівлі прикрашено ліпними елементами, які імітують візантійське кам’яне різьблення. Традиційної дзвіниці в храмі немає, але є прибудована дзвіниця. У 1930-ті роки церква переживала не найкращі часи: міськрада прийняла рішення закрити Госпітальний храм, а майно та цінності було вилучено. Очевидці згадували про диво, що сталося: для розбирання будівлі привезли підйомний кран з величезними металевими кулями, які намагалися зруйнувати стіни, але кулі розкололися, а стіни лишилися. Тоді храм вирішили віддати під клуб. На жаль, під час Другої світової війни руйнувань уникнути не вдалося. Довгі роки церква була всіма забута і напівзруйнована. Але в 2002 році храм передали православній громаді, яка взялася відновлювати святиню. Наразі вже полагодили дах, привезли дзвони, було частково відреставровано фасад і внутрішнє оздоблення. У храмі повноцінно проводять богослужіння.