Час спорудження храму належить до першої половини XVII століття. До нього прилягає дзвіниця, яка також є пам’яткою архітектури національного значення. Це була тричастинна церква, яка належала до старовинного "хатнього" типу. Її зруби однакові за висотою і становлять не більше трьох метрів. Похилий дах вкрито гонтом. Через деякий час після її спорудження, у 80-ті роки XX століття святиню забетонували, таким чином знищивши її як архітектурну спадщину, але не знищивши вщент як прихід і місце для спілкування з Богом. Тому для місцевих парафіян двері храму завжди відчинені.