У 1621 р. за часів розподілу земель Ганною-Алоїзою Ходкевич Любар відійшов до князів Любомирських. При них в 1630 р. був збудований домініканський костел і в 1634 р. католицький монастир. З часу свого заснування монастир через історичні обставини не один раз міняв конфесії і назви. У 1666 р. мав назву "Георгіївський" (точно невідомо єзуїтський чи православний), потім "Василіанський" (уніатський). У монастирі була велика бібліотека і ціла картинна галерея портретів єпископів, римських понтифіків, картини зі Святого писання, сім картин, на яких були зображені сцени нападу татар. Діяла друкарня. В середині XVII ст., за часів Козаччини, будівлі монастиря були зруйновані. За сприяння князя Францішка Любомирського з 1752 р. храм відновили. Урочисте освячення його відбулося в 1765 р. на честь св. Міхала і св. Яна Непомука. Як тільки при ньому відкрили шестикласну школу, її відвідувало 450 учнів. Недалеко від ліцею зберігся палац (імовірно, Понінських) і ворота.