Історія храму і монастирського комплексу починається 1893-го року, коли Левинський взявся реалізувати проект німецького архітектора Франца Штатца. Проект було пристосовано до особливостей ландшафту. Бічні вівтарі спроектував польський архітектор Захаревич, а спорудили їх скульптори Сокульський і Попель. До 1939-го року храм і монастир належали Ордену кармеліток босих. Від 1939 і до 1960-х в різний час у будівлі розташовувалися підрозділ НКВД, гестапо і охоронний полк МВС, а пізніше АТС. Боротьба за повернення і відновлення храму починається від 1996-го року. 2011-го за рішенням Львівської міської влади церква і монастир перейшли у власність громади. Сьогодні в храмі регулярно проводять богослужіння й літургії. Церковна громада організовує курси для вагітних, курси з вивчення німецької та італійської мови. Охочі можуть отримати психологічну або юридичну допомогу.