Центральна будівля на два поверхи зведена в модному тоді класичному стилі. Головною її окрасою є портик з чотирма коринфськими колонами. Є також два флігелі і надвірні споруди. З плином часу садиба зазнавала руйнації, тож її двічі реставрували. Перша реставрація відбулася під керівництвом архітектора В. Пушкарьова, але друга, під орудою архітектора В. Лопатька, повернула споруді первозданний вигляд. Оскільки на сьогодні всі старі садиби або перебудували, або занедбали і ті зруйнувалися, міська садиба секретаря є рідкістю. Цікавою є й доля власника маєтку. Сердюков народився кріпаком поміщика Квітки. Коли пан дав Дмитрові вольну, той здобув початкову освіту, а відтак обійняв і чиновницьку посаду. Під час війни з Наполеоном Сердюков постачав для російської армії продукти харчування і фураж з усієї Слобідсько-Української губернії. На цьому йому вдалося збити копійку, тож на зароблене він звів маєток. Пізніше Сердюков отримав спадкове дворянство та був одним із найбагатших харків’ян. Зараз у будівлі розташовано Національний науково-дослідний реставраційний центр України.