Кажуть, левову частку коштів на будівництво церкви дали три місцеві багатії, але, на жаль, в пам’яті збереглося тільки два прізвища – Носков і Шулімов. Більшовики після приходу до влади, як це зазвичай відбувалося, заборонили богослужіння, а в самій будівлі храму облаштували спортивний зал для місцевих мешканців. Пізніше, наприкінці радянського періоду, село побудувало нову школу, і старий спортзал став непотрібний. Тоді в церкві розмістили гуртожиток для нечисленних гостей села. З 1990 року, за наполегливими проханнями мешканців, церква повернула собі статус культової споруди, і сьогодні тут знову проходять богослужіння. Храм визнано пам’яткою архітектури, він охороняється державою.