З назвою Телепеньки пов’язана цікава історія: за легендою, давним-давно місцевий поміщик віддячив своєму прикажчику за хорошу службу ділянкою лісу, а той загордився й перестав підкорятися господарю. Розсердившись, поміщик звелів слугам усе зруйнувати, і від колишнього лісу залишилися "тільки пеньки" (звідси – "Телепеньки"). Костел в 30-х роках минулого століття був закритий радянською владою, а приміщення передали під клуб завдяки його акустичним властивостям. За кілька років з нього вивезли орган. Богослужіння в храмі поновили тільки після розпаду Радянського Союзу.